Лучшие игры всех жанров на PC
DVD Інтернет Магазин
Купить Все CD — интернет магазин CD и DVD
  1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

  • Важливі зустрічі Голови СПУ

    Важливі зустрічі Голови СПУ

    П'ятниця, 06 грудня 2019, 19:25
  • На засіданні Політвиконкому

    На засіданні Політвиконкому

    Неділя, 10 лютого 2019, 08:28
  • Про основні завдання СПУ на період президентських та підготовки до парламентських виборів 2019 року

    Про основні завдання СПУ на період президентських та підготовки до парламентських виборів 2019 року

    Неділя, 13 січня 2019, 12:52
  • Зустріч: Садовий-Мороз

    Зустріч: Садовий-Мороз

    Четвер, 20 грудня 2018, 17:38

Точка зору

Після  розвалу  СРСР  та  реставрації  капіталізму  на  його  території  в  ідеологічній  сфері  відчувається  деякий  вакуум.  Для  відродження  позитивного  погляду  на  історію  соціалісти  України  пропонують  свій  підхід  для  вирішення  цієї  проблеми.  І,  перш  за  все,  щоб  не  заплутатися  в  різних  футурологічних  теоріях,  ми  повинні  ясно  бачити  в  який  час  і  в  якому  світі  ми  живемо.

1.   На  планеті  Земля,  в  окремих  країнах,  регіонах  вже  четверте  століття  йде  Антифеодальна, антиабсолютистська  революція.  Її  етапи:  Англійська,  Французька,  Євро-Азійська,  яка  включає  в  себе  революції в  Китаї,  Росії,  Німеччині,  Австро-Угорщині,  Туреччині,  та революція  в  ісламському  світі,  яка  розпочалась  з  Ірану.  При  цьому  в  цих  революціях  необхідно  виділяти  окремо  саме  її революційний  етап, за  яким  слідує  її  продовження  в  еволюційній формі:  поступове  розширення  прав  народу  і  окремої  людини,  поступове  оновлення  державних  та  громадянських  інституцій,  їх  демократизація,  розширення  їх  функцій  і  т.п.  При  цьому  у  кожній  конкретній  країні  стержневу  роль  грала  соціальна  революція:  який  клас  був  рушійною  силою  в  боротьбі  проти  «родимих  плям»  феодалізму  на  кожному  її  етапі.  В  цьому  сенсі  боротьба  в  Україні  за  парламентську  республіку  проти  президентської  з  царськими  повноваженнями,  за  розширення  прав  регіонів,  міст,  місцевого  самоврядування  і  т.п.    -  все  це  елементи  антиабсолютистської  революції  на її  еволюційному  етапі.                                

2.  З  застосування  США  в  війні  з  Японією  в  серпні  1945 р.  ядерної  зброї  людство  вступило  в  атомну  добу.  Те,  що  було  раніше на  кінчику  пера  фізиків-теоретиків -  енергія  ядра  атома  -  стало  ключовим,  визначальним  фактором  світової  політики. Під  час  гонки  озброєнь  з’являється  ракетна  техніка,  для  управління  якою  створюють  все  більш  потужні  електронно-обчислювальні  машини.  Всі  ці  досягнення  находять  широке  застосування  в  невійськових  галузях  господарства:  створюються  атомні  електростанції,  людина  проникає  в  космос,  з’являється  кібернетика,  як  наука  про  управління.       Все  більш  прискорений  прогрес  в  різних  сферах  науки  та  техніки  в  узагальненому  вигляді  здобуває  назву  науково-технічна  революція (НТР).  Перед,  під час  та після  Другої  світової  війни  широкого  розповсюдження  набули  іменні  науково-виробничі  об’єднання.

З  початком  ХХ! століття  все  більшого  поширення  набуває  робототехніка,  дослідження  можливостей  штучного  інтелекту.  Глобалізація,  кардинально  розширюючи  можливості  ведучих  країн  світу,  разом  з  тим  загострює  конкурентну  боротьбу  між  ними  за  світове  лідерство.  Широке  зростання  націоналізму,  а  також  вичерпання  традиційних джерел  сировини  та  енергії  в  найближчі  20 -  30 років,  може  поставити  світ  перед  перспективою  його  нового  переділу,  тобто  Третьої  Світової  війни.  Реальною  альтернативою  такому  розвитку  подій,  а  також  необхідність  спільного  знаходження  відповідей  на  глобальні  кліматичні, екологічні,  інші  виклики  повинна  стати  консолідація  здорових  сил  людства  з  метою  перебудови  світового  порядку  на  принципах  раціоналізму  та  гуманізму,  тобто  соціалістичного  глобалізму.

3.  Першою  формою  державності  у  східних  слов’ян  була  Київська   Русь.  Але  після  її  розгрому  в  ході  татаро-монгольського  нашестя,  різні  регіони  проживання  східних  слов’ян  опинились  в  різних  умовах,  ізольованими  один  від  одного  і  підконтрольними  більш  віддаленим і які збереглися  державним  утворенням.  Північно-Західна    частина  опинилась  під  контролем  Литви,  а  потім  Речі  Посполитої.  Північно-Східна частина – під  Золотою  Ордою.  Південно-Західна -  під  Польщею  та  Кримським  ханством.  З  цього  моменту і  починається,  переважно  в  сільській  місцевості,  формування  трьох  східнослов’янських  народів:  білорусів,  росіян,  українців.

Найбільш  важка  ситуація  склалася  на  південному  заході  проживання  східних  слов’ян:  тут  вони  зазнавали  не  тільки  експлуатації  та  релігійних  утисків  з  боку  католицької  Польщі,  але  й  були  постійно  діючим    резервуаром  рабів  усіх  статевовікових  категорій  для  Кримського  ханства.  Саме вони  складали  основну  робочу  силу  для  заняття  ремеслом,  сільськогосподарськими  роботами,  будівництвом  на  Кримському  півострові  у  потомственних  скотарів,  кримських  татар.  Жіноча  частина  рабів  поповнювала  гареми.  Надлишок  рабів  і  діти  йшли  на  невольничі  ринки  Криму  та  Османської  імперії.                                                                                                       Найбільш  сприятлива  ситуація  для  формування  східнослов’янської  державності  в  середньовіччі  склалась  в  північно-східних  районах  проживання  східних  слов’ян,  які  за  п’ять  століть  пройшли  шлях  від  удільного  князівства  до  Російської  імперії,  і  в  склад  якої  з  часом  ввійшли  і  Білорусія,  і  Україна,  і  Крим. Відмінною  особливістю  розвитку  східнослов’янської    цивілізації  було  запозичення  у  сусідів  всього  прогресивного:  у  варягів -  форму  державності,  у  Візантії  -  християнство;  при  Петру 1  -  європейську  техніку,  культуру,  науку.  В.І.Ленін  запозичив  в  Європі  революційний  марксистський  соціалізм,  який  перетворив  на  певному  етапі  східних  слов’ян  в  регіональних  лідерів,  які  при  підтримці  народів  Закавказзя  та  Середньої  Азії  внесли  вирішальний  внесок  в  розгром  гітлерівської  Німеччини  та  мілітаристської  Японії,  розвал  світової  колоніальної  системи.  Продовжуючи  цю  історичну  традицію,  СПУ  запозичила  європейський  демократичний  соціалізм,  розвиваючи  та  доповнюючи  його  найкращі  якості.

В   процесі  Антифеодальної,  антиабсолютистської  революції  1917 р.  в  Росії  пройшов  розпад  Російської  імперії:  із  її  складу  вийшли  Польща,  Фінляндія,  Прибалтика,  Молдова.  В  зв’язку  з  реставрацією  капіталізму  в  СРСР  і  утвердженню  в  союзних  республіках  природної  при  капіталізмі  націоналістичної  ідеології  в  1991 р.  на  місці  СРСР  виникла  Співдружність  незалежних  держав  (СНД).  Україна  стала  незалежною  державою.                                                                                                                                                                                                Геополітичною  особливістю  України  є  те,  що  вона  знаходиться  на  стику  двох  світів:  Сходу  і  Заходу.  В  її  складі  є  крім  серединних  областей  також  національні  окраїни,  які  включають  елементи  не  тільки  західної,  а  й  східної  цивілізації.  Ігнорування  цієї  особливості  України  при  побудові  моноетнічної  держави  в  кінцевому  результаті  призвело  до  окупації  Російською  Федерацією  Криму,  виникненню  на  сході  країни  при  всебічній  підтримці  з  боку  РФ  сепаратистських  анклавів,  перетворення  України  в  одну  з  гарячих  точок  глобального  протистояння  Сходу  і  Заходу.                                                                                                                          Вирішення  проблем  східних  слов’ян  можливо  тільки  при  умові  успішного  завершення  у  них  Антиабсолютистської  революції  на  її  сучасному  еволюційному  етапі.  Яскравим  прикладом  вирішення  міжнаціональних,  міждержавних  проблем  може  слугувати  Західноєвропейська  цивілізація,  по  території  якої  пройшли  дві  Світові  війни.  Народи  та  держави  цього  регіону  зуміли  при  активному  сприянні  соціалістичних  та  соціал-демократичних  партій  переступити  через  проблеми  та  протиріччя,  які  їх  розділяли,  та  створити  успішну  цивілізацію  з  розвиненим  громадянським  суспільством  і  високими  стандартами  життя  народів.  Таке  можливо  і  у  східних  слов’ян,  якщо  керуватися   верховенством  права,  гуманістичними  принципами  демократії,  соціальної  справедливості,  прав  людини,  тобто  принципами  демократичного  соціалізму.

 4.  В  своєму  розвитку  Україна  пройшла  через наступні  форми - етапи  абсолютизму:

 -  в  складі  Російської  імперії,  до  революції  1917 р. – царський;

 -  в  складі  СРСР   -  генсеківський;

-  після  розпаду  СРСР  -  недорозвинений  президентський;

 -  в  теперішній  час  в  Україні  встановилась  диктатура  великих  грошей,  система  олігархічного  абсолютизму.

1)   Після  смерті  В.І. Леніна  в  СРСР  створювалася система управління на місцях та по вертикалі. Запровадження нової економічної політики (НЕП) сприйнято було по різному: від несприйняття – до підтримки. У першій половині 1928 р. тодішній керівник Уряду Й.Сталін повністю підтримував НЕП, проте влітку стало ясно, що із ринком особливо зерна настає загрозлива криза. Основа кризи в тому, що розвиток сільського господарства значно випередив розвиток промислового виробництва: тракторів, комбійнів, плугів, сіялок та ін. Селяни не був мотивованим до продажу зерна. Пішли по шляху швидкої колективізації. Слід врахувати, що СРСР був у політичній та економічній блокаді, у державі не було твердої влади, розгулював бандитизм. Крім цього Велика депресія в США негативно вплинула на економіки всіх держав світу.   

У 30-х роках ХХ ст. зміцнювався колгоспний устрій на селі, швидкими темпами розвивалася промисловість, поступово  склалась  система  державно – бюрократичного  соціалізму  (ДБС).  Стержнем  у  цій  системі  була  партія:  ВКПб  -  КПРС.  Провідну  роль  в  них  грало Політбюро та  генеральні  секретарі,  які  поступово,  підпорядкувавши  собі  силовий  блок  держави,  використовуючи  весь  спектр  доступних  методів,  включаючи  і  репресивні,  сконцентрували  в  своїх  руках  фактично  абсолютну  владу  в  країні.  Опорою  генеральних  секретарів  в  управлінні  країною  була  партійна,  державна,  господарська  бюрократія,  яка  користувалась  певними  пільгами  та  привілеями. Проте керівна партія мала неперевершений авторитет, який за 5 років правління М.Хрущов звів нанівець. 

 

З  середини  60-их  років розвиток науково-технічної  революції  в  країні привів до  значного росту  масштабів  господарського  будівництва,  а  разом  з  ними  і  можливості  збагачення  бюрократії.  З’явились  підприємці – тіньовики,  тіньовий  капітал.

Разом  з  тим  в  процесі  протиборства  двох  світових  систем  за  сфери  впливу  все  більше  виявлялась  слабкість  системи  державно - бюрократичного  соціалізму.  Відсутність  наукового  аналізу  ситуації  в  країні  і  світі,  реальних  можливостей  системи,  її  потреб  привели  до  волюнтаристських,  авантюрних  рішень  генсеків  у  внутрішній  та  зовнішній  політиці  держави.  Це  вело  в  різні  часи  до  великих  людських  та  матеріальних  втрат, дискредитації  партії,  всієї бюрократичної  машини  управління,  в  підсумку  до  її  морального  виродження,  яке  проявилось  в  капіталізації  значної  частини  радянської бюрократії.    Разом  з  ростом  тіньового  капіталу  росли  і  націоналістичні  настрої  в  союзних  республіках.  Підсумком  цих  процесів  стало  в  1991 р. відсторонення  від  влади  останнього  генсека  КПРС  М. Горбачова,  реставрація  капіталізму  в  країні,  розпад  СРСР.

2)   В  незалежній  Україні  прагнення  до  абсолютизму  спостерігалось  практично  у  всіх  президентів.  Але  реалізуватися  в  тій  чи  іншій  мірі  вони  змогли  при  підтримці  парламентської  більшості  лише  у  двох:   В. Януковича  та  В. Зеленського.  У  першого  ці  спроби  закінчились   революцією  гідності,  другий  фактично  став  ширмою,  за  якою криється олігархічна  диктатура,  олігархічний  абсолютизм.

Секретар Дніпропетровського обкому  СПУ                               Лісовець А.С.

Поділитися

Бесплатные psd исходники для photoshop для дизайнеров
Мобильные телефоны, смартфоны, планшеты
Зеркальные фотоаппараты Canon