Лучшие игры всех жанров на PC
DVD Інтернет Магазин
Купить Все CD — интернет магазин CD и DVD
  1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

  • Важливі зустрічі Голови СПУ

    Важливі зустрічі Голови СПУ

    П'ятниця, 06 грудня 2019, 19:25
  • На засіданні Політвиконкому

    На засіданні Політвиконкому

    Неділя, 10 лютого 2019, 08:28
  • Про основні завдання СПУ на період президентських та підготовки до парламентських виборів 2019 року

    Про основні завдання СПУ на період президентських та підготовки до парламентських виборів 2019 року

    Неділя, 13 січня 2019, 12:52
  • Зустріч: Садовий-Мороз

    Зустріч: Садовий-Мороз

    Четвер, 20 грудня 2018, 17:38

Ми зберегли нашу СПУ. Настав час роботи з відновлення її авторитету в суспільстві

13 червня 2017 року (а кажуть, що 13 – нещасливе число) колегія Вищого адміністративного суду України, розглянувши касаційні скарги Полтавської та Кіровоградської обласних організацій СПУ й членів СПУ Сільченка В. А. та Юрчика С. В. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 р. у справі за позовом СПУ до Міністерства юстиції України, ухвалила задовольнити ці скарги, а саме: постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 р. скасувати; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2015 р. залишити в силі. Тобто Вищий адміністративний суд України підтвердив чинність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.2015 р. щодо протиправності відмови Державної реєстраційної служби України у взятті до відома інформації про зміни до Статуту та в складі керівних органів СПУ, прийнятих ХХ позачерговим з’їздом СПУ 21 червня 2014 р., і зобов’язання зареєструвати ці зміни. Отже, стверджено відсторонення Устенка П. І. з посади Лідера СПУ та повернення до Статуту СПУ в редакції, ухваленій ХVІІ з’їздом 14.08.2011 р.

 

На одному із засідань колегії суддів Вищого адміністративного суду України

А тепер докладніше. Однак прошу читачів набратися терпіння, адже йдеться про проблему трирічної давнини, яка унеможливлювала діяльність СПУ, поставивши її на межу знищення.

Тож стисла хронологія подій.

Після провальної участі в парламентських виборах 2007 року й президентських 2010 року, деградації та невизначеності у квітні 2012 року, напередодні виборів до Верховної Ради, О. Мороз знайшов собі чергову заміну, передавши повноваження Голови СПУ новому протеже П. Устенку. Аналізуючи наступні події, думаю, що це був один із найбільших кадрових прорахунків Мороза, адже завдяки йому до вищої влади в СПУ прийшла особа, не лише абсолютно непідготовлена до такої ролі, але й аморальна, готова заради власної вигоди на будь-яку підлість, аж до порушення законів і знищення Соціалістичної партії України.

Певно, домагаючись поста Голови СПУ, Устенко сподівався за підсумками виборів 2012 р. стати народним депутатом, але під його «геніальним» керівництвом СПУ нищівно програла вибори, партійні активісти ж остаточно переконалися у нездатності Устенка організовувати діяльність партії на більш-менш задовільному рівні. Постало питання про персональну відповідальність, утім завдяки черговим брехливим обіцянкам і негідним хитруванням Устенку вдалося втриматися біля керма партії й навіть підсилити свої повноваження прийняттям на ХІХ з'їзді (жовтень 2013 р.) нового Статуту СПУ. Однак ситуація в партії лише погіршувалася, і 23 травня 2014 р. Політрада СПУ на вимогу половини свого складу ухвалила рішення про скликання 21 червня 2014 р. позачергового ХХ з’їзду СПУ, щоб заслухати звіти Голови, Лідера й Голови ЦКК СПУ та обрати нові керівні органи партії. Також було запропоновано розглянути питання про внесення змін до Статуту СПУ.

Наголошую, що засідання Політради 23.05.2014 р. вів тодішній Лідер СПУ Устенко П. І., він же підписав і протокол Політради. Сьогодні, перечитуючи цей документ, стає особливо очевидним страх Устенка скликати позачерговий з’їзд партії, адже він добре розумів, які організаційні рішення будуть ухвалені. О. Мороз також не хотів проведення з’їзду, утім, як завжди, зайняв більш лукаву позицію. Відчуваючи настрої членів Політради, О. Мороз запропонував визначити дату з’їзду «пізніше, на засіданні Політвиконкому», крім того, цитую: «…у зв’язку з форсмажорними обставинами, які є в суспільстві і в партії, доручити Лідеру СПУ Устенку П. І. тимчасово до з’їзду виконувати функції і Голови, і Лідера СПУ». Тим самим хитрий Сан Санич сподівався якщо не завадити проведенню, то хоч би перенести з’їзд на невизначений термін. Однак досягти цього йому не вдалося: за проведення з’їзду 21.06.2014 р. проголосувало 31 із 43 членів Політради, присутніх на засіданні.

І тоді О. Мороз вдався до шантажу: у зверненні до делегатів оголосив про вихід із партії, якщо з'їзд не пристане до його пропозиції щодо кандидатури Голови СПУ. Були також загони «революційних тітушок», що заважали делегатам дістатися приміщення з’їзду, були погрози штурму, так званий коридор ганьби – немислимий арсенал найогидніших прийомів з боку Устенка і кількох його спільників.

Про заздалегідь спланований характер цього дикунства свідчить і те, що Устенко не прийшов на з’їзд. Не з’явився з якоїсь причини і О.Мороз. Але, попри все, 21 червня 2014 р. позачерговий ХХ з’їзд СПУ відбувся. Делегати висловили недовіру П. Устенкузвільнивши його з посади Лідера СПУ, а прийняттям нового Статуту з’їзд ліквідував безглузде двохголів’я в партії, зміцнив партійну демократію на засадах демократичного централізму. Головою СПУ було обрано М. Рудьковського. (Як відомо, 1 серпня 2015 р. відбувся другий етап ХХ з'їзду, на якому делегати розглянули і задовольнили заяву М. Рудьковського про відставку, обрали М. Садового Головою СПУ, а також новий склад Політради, Політвиконкому, внесли зміни до Програми СПУ. З відомих причин була необхідність проведення і ХХІ з’їзду СПУ в грудні 2016 р.)

Однак повернімося до подій червня 2014-го, після першого етапу ХХ з’їзду СПУ.

Не вигадавши нічого розумнішого, 25 червня 2014 р. П. Устенко за допомогою найманої охоронної фірми влаштував рейдерське захоплення офісу СПУ в м. Києві, викравши установчі документи й одну з печаток партії. Щоправда, невдовзі наймані «охоронці» покинули приміщення офісу, при цьому суттєво пограбувавши його – чи то «лідер» Устенко не заплатив обіцяного, і вони «прихватизували» майно партії в рахунок боргу, чи з якої іншої причини. Належно оцінивши «подвиги» колишнього Лідера СПУ, 12 липня 2014 р. за дії, несумісні зі Статутом Політвиконком одноголосно виключив П. Устенка із СПУ.

Водночас, із незрозумілих причин Міністерство юстиції відмовилося взяти до відома інформацію про зміни до Статуту та у складі керівних органів СПУ, прийняті ХХ позачерговим з’їздом СПУ, тим самим заблокувавши участь СПУ в парламентських виборах 2014 р. (Утім, не зайве нагадати, що квота СПУ щодо представництва у виборчих комісіях «чомусь» була використана однією з партій, що брали участь у виборах. Скажете, випадковість, допомога з чисто альтруїстських мотивів?)

За цих обставин новообране керівництво СПУ звернулося до суду. 22 січня 2015 р.Окружний адміністративний суд м. Києва, розглянувши справу за позовом СПУ до Державної реєстраційної служби, постановив:

1. Позов Соціалістичної партії України задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної реєстраційної служби щодо відмови у взятті до відома інформації про зміни до статуту та у складі керівних органів СПУ.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної реєстраційної служби №467 від 25.09.2023 «Про відмову у взятті до відома інформації про зміни до статуту та у складі керівних органів Соціалістичної партії України».

4. Зобов’язати Державну реєстраційну службу України взяти до відома інформацію про зміни до статуту та у складі керівних органів Соціалістичної партії України, що прийняті на ХХ позачерговому з’їзді СПУ 21.06.2014.

Здавалося б, справедливість і закон торжествують. Але не так сталося, як гадалося. Державна реєстраційна служба подала апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва, а щоб не допустити розгляду питання по суті, П. Устенко підписав відмову від позову СПУ. Мовляв, особисто у нього як зареєстрованого Лідера СПУ претензій до Держреєстру немає.

Скажете, абсурд, адже в тому ж і причина наших претензій до Держреєстру, що ця висока державна установа не взяла до відома інформацію про зміни в керівництві СПУ, тобто не зафіксувала відсторонення ХХ з’їздом П. Устенка з посади Лідера СПУ. Згоден цілком і повністю, однак 29 лютого 2016 р. Київський апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційну скаргу Держреєстру, на підставі відмови Устенка від адміністративного позову скасував рішення Окружного адміністративного суду м. Києва. Так би мовити, якщо у Соцпартії (читай – пана Устенка) немає претензій до Держреєстру, то й розглядати нічого.

Ця ухвала була, вочевидь, незаконною, такою, що суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суд не може приймати відмови від позову і зобов’язаний продовжити розгляд справи, якщо дії позивача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси. Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 р. порушила права та інтереси усіх обласних організацій і членів СПУ. Крім того, під час розгляду цієї справи суд не взяв до уваги наявний конфлікт інтересів П. Устенка та СПУ, а саме: реєстрація рішень ХХ з’їзду СПУ позбавляла П. Устенка займаної посади, і тому він був зацікавлений у відмові від позову. Нарешті, суд не зважив на те, що на момент підписання відкликання позовної заяви від імені Лідера СПУ пан Устенко був виключений з партії.

За цих обставин Полтавська обласна організація СПУ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 р. 29 листопада 2016 р. колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши адміністративну справу за касаційною скаргою Полтавської обласної організації СПУ, ухвалила:

- Касаційну скаргу Полтавської обласної організації СПУ задовольнити.

- Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року скасувати.

- Справу за позовом Соціалістичної партії України до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов’язання вчинити дії направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

І знову зажевріла надія на законне рішення, яке захистить конституційні права сотень тисяч партійців та прихильників СПУ. Однак усі ці сподівання були вщент розбиті постановою Київського апеляційного адміністративного суду 11 січня 2017 рВласне, розгляду справи, як такого, не було. Суд не те, що не вислухав мене, як скаржника – керівника Полтавської обласної організації СПУ (до речі, надіславши мені повістку-повідомлення), а навіть не взяв до розгляду мій відзив на апеляційну скаргу Міністерства юстиції від 30.01.2015 р. Усе звелося до оголошення (акцентую - без розгляду справи по суті!) постанови, якою адміністративний позов СПУ до Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов’язання вчинити дії було ухвалено залишити без задоволення.

Важко сказати, чим керувалися і що хотіли продемонструвати судді такими своїми діями. Після такого «правосуддя» від зневіри в можливість добитися законності опускалися руки. І тут слід віддати належне Володимиру Івановичу Левцуну, який знову і знову наголошував на необхідності продовження боротьби за партію. За його пропозицією Полтавська та Кіровоградська обласні організації СПУ звернулися до Вищого адміністративного суду з касаційними скаргами на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 р. Такі ж скарги подали Сільченко В. А. і Юрчик С. В.

Однак і Устенко не дрімав, а розгорнув бурхливу діяльність. За рівнем цинізму його план можна вважати неперевершеним – за 26 років незалежності в українській політиці такого ще не було! Не маючи жодної підтримки ні серед членів Політради (до речі, зареєстрованих у Держреєстрі за підсумками ХІХ з’їзду), ні серед керівників регіональних (обласних, районних, міських) організацій СПУ, ні поміж рядових партійців, Устенко поставив за мету прибрати всіх неугодних. Для цього було придумано так звану звірку членів СПУ казна-якими комісіями - з числа осіб, котрі не мали жодного відношення до нашої партії. А щоб надати цій афері вигляд пристойності, Устенко, сфальсифікувавши рішення Політвиконкому, одним махом спробував відсторонити усіх перших секретарів обласних комітетів СПУ від виконання обов’язків, призначивши замість них своїх ставлеників (Між іншим, перший секретар Сумського обкому СПУ Л. М. Мордовець у судовому порядку добився скасування рішення про своє відсторонення, що зайвий раз підтверджує незаконність дій Устенка).  

Більше того, Устенко нібито навіть з’їзд провів, «переобравши» керівництво СПУ,  Політраду, Політвиконком і «прийнявши» новий статут. Спитаєте, який з’їзд, хто брав участь у тому зібранні, якщо воно взагалі було, адже обрана на ХІХ з’їзді Політрада (коли Устенко ще був Головою СПУ!) рішення про його скликання не ухвалювала? Та, схоже, пан Устенко і сам заплутався, який за номером був той «з’їзд» – ХХ, ХХІ? І тому «ничтоже сумняшеся» називає його «черговим». Виходить, наступний з’їзд, за його розумінням, буде «черговим №2», або «позачерговим №1» - повний ідіотизм!

Але якби тільки це характеризувало діяльність даного пана - небезпечніше інше: П. Устенко давно і систематично займається фальсифікацією документів, залучаючи до правопорушень людей, які через незнання законів чи з користолюбних мотивів допомагають Устенку в його незаконних діях.

До речі, відразу після засідання Вищого адміністративного суду України 13.06.2017 р. у мережі Facebook з’явилося кілька публікацій на кшталт ось такої, подаю мовою оригіналу: «Вчера некоторые из наших «ДРУЗЕЙ» радовались тому, что они победили в суде и тепер они часть СПУ!))) Могу разочаровать Вас…, Вы самая хучшая часть «Нашего СПУ»… Вы своими судами не даете нормально функционировать структуре СПУ!» … Что хочет наша команда?! … Омоложение кадров в структуре СПУ, через привлечение молодого электората (уже разработана программа).

Як ці діячі з не «хучшєй часті» «Їхнього СПУ» втілюють у життя свою програму «омоложєнія кадров чєрєз прівлєчєніє молодого елєктората» - я розповім на конкретному прикладі.

Приходить до мене у Полтаві чоловік (не буду називати його справжнє прізвище, скажімо, пан Рука) і говорить, що йому від Устенка надійшла пропозиція очолити Полтавську обласну організацію СПУ. З цікавістю дивлюся на нього:

- Щось я Вас не пам’ятаю, Ви член СПУ?

- Ні, - відповідає, додаючи, що колись був у Наталії Вітренко, потім одного разу працював на виборах у штабі кандидата від Партії регіонів...

- А чому Ви надумали іти в СПУ, тим більше, що наша партія сьогодні далеко в не найкращому стані?

- Ну, запропонували посаду керівника обласної організації, - мнеться співбесідник.  

І тоді я популярно розказую, що керівник обласної організації, тобто перший секретар обкому, обирається на пленумі обласного комітету, який у свою чергу обирається на обласній звітно-виборчій конференції делегатами від кожної районної і міської організацій, які, знову ж таки, обираються на районних і міських конференціях СПУ делегатами від первинних організацій. Отже, у виборах керівника обласної організації - першого секретаря обкому опосередковано беруть участь усі члени обласної організації СПУ, а їх у Полтавській обласній організації майже дев’ять тисяч.

- Саме тому перший секретар обкому є повпредом, керівником усієї обласної організації, а кого представляєте Ви, не будучи ще й членом СПУ? - допитуюсь я.

Натомість той щиросердно зізнається, що Устенку не потрібні тисячі партійців, бо, на його переконання, він готує СПУ для продажу, мовляв, в Устенка йому сказали підготувати список чоловік із 25, з їхніми персональними даними, а все інше вони зроблять самі.

- Але Ви ж освічена людина і повинні розуміти, що це фальсифікаціятак не повинно бути. До речі, чи знаєте Ви, що за фактами підробки рішень Політради та Політвиконкому СПУ Національною поліцією України щодо Устенка відкрито кримінальне провадження? Отже, такими своїми діями Ви наражаєтеся на кримінальну відповідальність як співучасник злочинних оборудок, - вражений відвертим цинізмом почутого, намагаюсь відкрити очі співрозмовнику.

Пан Рука не знав цього і, дякуючи за змістовну розмову, заявив, що тепер у нього буде поважна причина відмовитися від участі в запланованій Устенком афері, бо ж йому, державному службовцю, тільки й не вистачало, щоб потрапити в таку халепу. Я щиро дивуюсь його інтонації:

- Ви говорите так, ніби хтось усе вирішує за Вас, змушуючи йти на злочин.

Не знаю, наскільки відверто, але пан Рука відповів і на це моє запитання. Варто сказати, що він таки дотримався свого слова й не погодився брати участь у негідній оборудці, але з’явився інший «висуванець Устенка». До речі, це вже третій кандидат, тому що перший також відмовився від брудного «дєла». Проте, схоже, цього разу спільними зусиллями «подєльнікам» удалося скласти потрібний «список із 25». Що ж, доведеться і його проаналізувати, аби долучити під час розгляду кримінальної справи в суді. 

Вважаю за необхідне ще раз нагадати новоявленому «великому комбінатору» та всім іншим любителям легкої наживи, що подібні правопорушення підпадають під ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. Враховуючи суспільно-небезпечний характер таких діянь, 11 березня 2017 р. Політрада СПУ звернулася до керівників відповідних правоохоронних структур держави з вимогою вжити невідкладних заходів для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. І нехай пан Устенко зі своїми нікчемними співучасниками не сумніваються в тому, що у нас вистачить терпіння і наполегливості довести цю справу до логічного завершення– точно так, як ми добилися визнання рішень ХХ з’їзду СПУ.

Виконавши це завдання, ми створюємо необхідні нормальні умови діяльності СПУ. Попереду - велика, напружена робота. У найкоротші терміни нам треба підготувати та провести з'їзд, посилити керівне ядро СПУ залученням нових людей, молодих політиків, які організують наступну нашу роботу, належну підготовку до парламентських та інших виборів. Тож закликаємо всіх, хто в минулому за різних причин відійшов від СПУ, але досі вважає себе соціалістами, не зволікаючи повертатися в лави нашої партії.

Спільними зусиллями ми відродимо СПУ для ефективної роботи на благо України та її народу, в ім’я утвердження ідей демократичного соціалізму.

 

Степан БУЛЬБА,
перший секретар
Полтавського обласного комітету СПУ

Поділитися

Facebook Google Bookmarks LinkedIn ВКонтакте
Бесплатные psd исходники для photoshop для дизайнеров
Мобильные телефоны, смартфоны, планшеты
Зеркальные фотоаппараты Canon